Вишивання — це дія, що супроводжується накладанням, нанесенням, виконанням стібків, плям, точок, ліній на тканині або шкірі конкретними матеріалами. Вони різні за природою походження, механічною структурою, формою, кольором. Домінуюче місце се¬ред матеріалів, якими вишивають, займають нитки, а саме:
– бавовняно-паперові: муліне, відбілені та невідбілені нитки різної товщини на шпуль¬ках і в пасмах;
– бавовняні: в пасмо або кручені, муліне, кроше, ірис, заполоч, ДМС тощо;
– шовкові: шовк штучний, натуральний кручений або в одинарну нитку найрізнома¬нітніших кольорів від яскравих до світло-пастельних відтінків,
Одяг може бути шитий та не шитий. Не шитий одяг закріплювався на тілі за допомогою поясів, він накидався на тіло або зав’язувався. Шитий одяг кроївся на окремі деталі відповідно фігури людини та зшивався відповідними швами.
Щоб отримати готовий виріб при зшиванні окремих деталей вишивальна нитка ніби вплітається в структуру тканини.
Рубцюванням можливо з’єднувати деталі виробів. Рубці бувають з одинарним та подвійним з’єднуванням.
При рубцюванні з одинарним з’єднуванням – дві суміжні сторони деталей щільно прошивають стебловим швом, швом півстовпчик або швами вперед голку чи позад голку.
Українське народне мистецтво передавалося із покоління в покоління та створювалося віками.
Вишивка найбільше характеризує естетичні здібності народу, а також єднання з природою та відчуття її краси.
Мистецтво вишивки є віддзеркалення духу українського народу. Свої почуття душі відображали на полотні символами. Ці символи служили людям магічною силою, які оберігали їх від усього злого, а також вселяли в душі рівновагу та впевненість. Вони послужили елементами та мотивами у складанні композиції орнаменту.
Вишиванка – це високе мистецтво талантів, яке має глибокий зміст.
Российский